Новини

  • Фізична особа вправі встановлювати відсотки за користування позикою в порядку, передбаченому ст. ст. 1046 - 1048 ЦК України: правова позиція Верховного Суду України

    Верховний Суд України у своїй Постанові від 18 липня 2012 року зазначив, що договір позики, як загальна договірна конструкція є підставою для виникнення правовідносин, учасниками яких є будь-які фізичні або юридичні особи, оскільки ЦК України не містить жодного виключення як щодо суб'єктного складу, так і щодо права на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір яких і порядок їх одержання встановлюється договором (ч. 1  ст. 1048 ЦК України).

    Таким чином, слід дійти висновку, що Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини спеціальних суб'єктів - учасників ринку фінансових послуг, і не поширюється на всіх інших юридичних і фізичних осіб - суб'єктів договору позики, правовідносини яких регулюються нормами   ст. ст. 1046 - 1048 ЦК України.

    Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ  про стягнення коштів за договором позики, Верховний Суд України встановив, що Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення  регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.

    Аналіз цього Закону дає підстави для висновку, що він належить до нормативного акту спеціальної дії та регулює відносини, пов'язані з функціонуванням фінансових ринків та наданням фінансових послуг споживачам.

    У п. 7 ст. 1 Закону наведено вичерпний перелік суб'єктів, на яких поширюється дія цього Закону.  Це - учасники  ринків фінансових послуг, до яких відносяться юридичні особи та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які відповідно до закону мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України та споживачі таких послуг. При цьому Закон розповсюджує свою дію не на усі юридичні особи, а лише на ті, які є професійними учасниками ринку фінансових послуг.

    Таким чином, Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини спеціальних суб'єктів - учасників ринку фінансових послуг, і не поширюється на всіх інших юридичних і фізичних осіб - суб'єктів договору позики, правовідносини яких регулюються нормами   ст. ст. 1046 - 1048 ЦК України.

    Переглядів: 1387 Теги: , повернутись
    30 Липня 2012